Композитор,музикознавець, фольклорист

Народився 22 лютого 1836 р. в с. Белелуя, нині Івано- Франківської області. Музичну освіту здобув у Львів­ській духовній семінарії (1864), після чого приватно вивчав ком­позицію у М. Вербицького та І. Воробкевича. Був священиком. Вчителював у духовній семінарії: вів співи, керував церковним хором.

Автор восьми опер-мелодрам, зокрема таких, як «Марійка — татарська бранка» (1892), «Довбуш» (1907, 2-га ред. 1913), «Оле­ся», «Біла циганка» (обидві 1908) та оперет «Параня» (1870), «Німа», «Сирітка», оркестрових та хорових творів, чотирьох ко­ломийок, пісень. Упорядник збірників «Русько-народні галицькі мелодії» (1905—1912), «Галицько-Буковинські народні мелодії» (1890—1906). Серед музикознавчих праць: «Історія руського цер­ковного пінія» (1890), «Малоруський музикальний народний тон» (1891); «Русько-народний музикальний стиль» (1907), «Характер малоруської музики», посібники «Повна інструментація євро­пейських і [руських] народних інструментів» (1914), «Школа церковного пінія». У своїх історико-теоретичних трактатах на­голошував на збереженні й розвитку національної музики, вико­ристанні в ній українського фольклору.

Помер 29 грудня 1920 р. у Львові.